Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Безпритульні - загроза цивілізації

Зраненька господар у мікрохвильовику зготовив локшину чи ля пасту «мівіну», яєчню «волове око». Зросили спиртним шлунки. Дрюша, як та «мальвіна», за три хвилини вже був готовий (його тіло миттєво вступало в реакцію з спиртним) і розтельбушував язика:

- Я читав, Семуню, що Хохлантида вискочила на світову арену, як пані з калабані! Її, вискочку, ніхто там не чекав. Несподівана нація! Неопізнаний вишневий суб'єкт із шматком сала в зубах, за вухом з китицею червої калини! Ми повинні деформацію-націю засунути в Європу по самі США.

- Про сало ти загнув. Сало - дефіцит. Кажуть, що свині границю перегризли і повиїжджали в лос-анджелеси.

- Не свині, а «валютні кабани", - поправляв товариша, розпатякуючись, знавець політичного компоненту, вважаючи себе патологічним політологом. - Тому популяція бомжів - передовий загін держави, бо ми обходимося тим, що Бог послав, і цим допомагаємо ненці ставати стрімкіш на ноги. Нині в Україні від ста тисяч до двох мільйонів бомжів. Я працюю над створенням ліги захисту безхатченків імені першого українського бомжа, так сказати, філософа-торбохвата Грицька Сковороди. Ми, сковородинівці, будемо проповідувати правильний спосіб життя з птічковою філософією: все своє ношу з собою! А тоді організацією вступимо до нового міжнародного масонського ордену, розгорнемо братську допомогу китайським бомжикам.

- Чого ж це раптом китайським? Їх там більше, як в Україні народу, - вдруге перебив розпатяку Семко.

- А яка різниця. Китайські бомженятка відрізняються від словянських хіба що розтином очей. У нас вже є домовленість з львівською громадською організацією "Народна допомога". На площі Ринок вперше відбудеться акція, присвячена Всесвітньому дню бездомного: усі охочі садитимуть крокуси - на згадку про безпритульних, які замерзли взимку.

Ерцгерцог, помішуючи каву огірком (і звідки він дізнався, що огірком модно помішувати каву?), просив дати йому часу на підготовку і роздуми, бо вже пройшов з Дрюшею крізь всілякі проекти, і наказав собі не вступати в жодні бізнесструктури чи організації, бо членство у них в кращому випадку закінчується синцями.

- А чи не ліпше би було за ті гроші, які підуть на крокуси,- зауважив Зеро, - купити їду живим, щоб нагуляли жиру і не замерзали взимку?

- Це ж акція. Це привертання уваги громадськості до вирішення проблеми безпритулізму, який загрожує державі! Тільки у Львові таких волоцюжок є чотири тисячі. 70 проц. з них - чоловіки, решта жінки, 20 проц. з них мають вищу освіту. Освічений народець! А ти яку маєш освіту?

- Я маю. Маю, напевно, тричі вищу, - засовався Зеро. - Якщо зіставити роки навчання, бо я вчився у трьох вузах, з яких мене як онука ворога народу, альпійського шпійона щораз виключали і направляли на зжбік. Так що в мене освіта в основному кросвордна.

- От бачиш! За даними "Народної допомоги" 30% опитаних вважають, що існує загроза для жителів міст з боку безпритульних, це вони, «асоціальні елементи», є носіями глобальних антисанітарій, потепління, злодійств, переділу країн тощо. Може, й на пам'ятник безпритулькам зберуть і спорудять. Це ж гуманно. Як і бібліотеку для них збирають, щоб просвіщалися. Знедоленим цього вкрай бракує!

- Та ну! - вигукнув Семко. - Мені здається, що та організація - зборище негідників, що запломбовують чесні голови статистикою. Щедрін писав, а я запам'ятав: спочатку не було нічого. Але з'явилася статистика і усього стало у 2-3 рази більше.

- А крокуси? Вони ж садитимуть крокуси. Якщо справа не піде, закордон нам допоможе капіталом, ми підготуємо тут, в Європі, повстання, а можливо, й революцію тих, кому окрім своїх борід і вошей "тірать нічого». Ще ніде в світі не було повстання бомжів. Може, ми хоч тут станемо першими.

- Та ну! Таке придумаєш. Ти що Ленін, Гватемала?

- Не Гватемала, а Че Гевара! Гватемала - Африка. На чорнім континенті народи є, що суцільно з бомжів. Кочівники не мають житла, їдять відходи природи, але вони ще до політичних повстань не дозріли. Їм заважає жара. Від спекотні у головах смалець народам топиться, систему мозків закорочує. А якщо в голові нема смальцю, таким народам доводиться скрипіти, поклони бити перед її Насрательством Європою.

- Народи-бомжі напевно загрожують цивілізації. Як і я, бо я не плачу державі податків.

- Тобі можна! Бо ти з німецьких баворів, як і Карл Маркс (1818 -1883). В минулому ваші генеалогічні дерева корінням перепліталися. Маркс теж з Габсбургів. Усі великі люди з габсбургського і бурбонського коренів. Мій корінь в глибинах династії Бурбонів, - дурдомив Дрюша.

- Балабонів! Що, знов каша в голові пригоріла?

- У мене такий ніс, як у Савойського.

- Ніс як ніс. Як у алкогола, що в горілці мокне!

- Фу, хоч ти й монаршої родини, а на цифеблаті культури - нуль…

- Зате в мене нема серйозних проблем з макітрою.

Дрюша, аби довести, що й в нього «нема проблем з макітрою», показав Семкові копію листа з 10 знаками оклику, відправлену від імені українських безхатьків президентові Янучелло, де він дякував за «пакращення життя вже сьогодні» і прохав дати вказівку комунальникам, щоб сміттєві баки виготовляли нижчими, щоб в них було не тільки зручно копирсатися, але й спати. А заодно просив президента, щоб він затвердив всеукраїнське свято безпритульних, через "Голос України" привітав безхатьків з празником...

Відтак Дрюша продемострував другові своє кубельце, руки, що ніколи нічого не крали і живіт, який не бурчав при тому. І запропонував пограти в карти. Оскільки в Семка грошей - нуль, то заохочував поставити на кін Австрію. Програвати малу вітчизну Семко не погоджувався. Тоді Дрюша запропонував піти на кладовище в гості до співпартійки, що мешкала там у постмодерній оселі - поховальному склепі. Цікаво!



(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS