Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Хвальби повні торби

Семко щойно присів на лавку під русалкою, що хвостом сонце затуляла, і роздуматись над тим чому на одних могилках квіти у пляшках з-під кефіру, на інших від горілки, ще на інших в слоїках від сметани, як прибігла з ножичками і гребінчиком Гера, та й взялася приборкувати дрімучу рослинність його «бородіссімо».Семко не дозволив їй зістригати багато, аби не втратити образу. Перукарка не вгамовувалась:

-...З такими патетичними очима і отак бідувати!? Вам не співають: "Я тебе, миленький, аж до хатиноньки сама на руках дотепорю"? Я би співала. Такий лямур! Вам можна присвоїти в цім ділі звання академіка, народного артиста.Чемпіона по стрибках у гречку. Я би вас, престолонасліднику, взяла до себе в прийми, але скажуть начальники, що на цвинтарі розпусту розводжу і мене звідси за шкурку. Скажу лишень: ви не пропащий! Ви - бомба! Скарб! З таким ерцгерцом, та ви шьо... Від вас, Семенку, ще пахнутиме найкращими парфумами, які винайшло людство - доларами! - розійшлася збентежена жінка. - Я би хотіла бути люксусовим гаражем для «ягуара» Симеона Ерцгерцога! Почекайте, най я зроблю пластоперацію на ніс, що щастя ніс, а коли зломив його Шипиздяк, то щастя моє зламалося разом з носом. Заодно я вже позбуваюся балієподібної фігури...У мене ідей - кури не дзьобають!

Налиганий брюнет в душі розливався медами від «хвальби повні торби», якої на свою адресу не чув кілька років.

- ...Безпритульний - це не професія, а тимчасове явище... А ви би вийшов за мене замуж? І я би тоді з Шипиздяк-Зашкіреної перейшла в розряд ерцгерцогині, - вголос роздумувала цвинтарівна, працюючи ножицями. - Звучить! Куди твої Анжеліки - королеви ангелів!!!

- Тільки й мого на цьому заваленому багатствами світі, - визнав Семко. - От як я знайду в бурінах мільйон, тоді. Або з Австрії прийде спадщина. А ще десь є скарби Вора…

- Казав клан в зупоїд дам! Аби-с не знайшов! - усміхнулася, сприймаючи ці слова теж за вигадку. - А як знайдете, дайтеся знати. Ми тоді розгорнем такий бізнес, такий бііізнееес, що куди твої Ахмети-Пінчуки-Фірташі, - патякала Гетера. - Якби мені хоч сто тисяч, я викупила б цвинтар і розгорнула таку діяльність, що небіжчики встали б подивитися, як Гетера гребе гроші. Синьйоре Ерц! Дайте мені "лимон" і я видушу з нього сто мільйонів! 50 мільйонів ваших!

- А може, якраз! Ви не смійтеся, як на то пішло, то я один з побічних намісників імперії Габсбургів - онук позашлюбного сина ерцгерцога Фердинанда. Я сі називаю Франц-Йосип-Семен, - розтаємничувався майбутній мільйонер.

- Не може бути!!! - перестала стригти, витріщила "синь небес" Ера. - Бомж Перший з династії Габсбургів?

- Бігме! Ану лише послухайте. - І одурілий Семко коротко виклав версію свого походження. На завершення повідомив: - У розпалі бурхливого становлення України до мене прийшло запрошення, здається, з Зальцбурга чи Граца, але ним не скористався, бо були справи важливіші, державні. Мене несло у їх фарватері. Я був головою райорганізації Селянської партії... А потому моя хата через тих бичар згоріла враз з викликом. Не знаю хто мене кликав на батьківщину дідуся. Але ж було!

- Очманіти!!! З Граца... Геца каца впала з Граца, ой! Бути нащадком кайзера і стати бомжаревичем! То неправда! Це щось з мильної опери. Якщо не пашталякаєте, якщо ріжете правду-матку, я можу стати вашим імпресаріо у справах імперіальних. Продюсером! Я була свого часу у Відні, у резиденції цісарів імперії. В Шенбрунні, Пратері. Я молилася в соборі святого Штефана. І бог мене почув! Може, відсудимо шматок тих палаців... Кельнер, шампана! Заживемо біля Віденської опери. Я ж артистка від роду, не тільки... Можливо, вам належить кусник Австрії!? Дуже прикольно!

Цвинтарівні було смішно і цікаво, тому вона сприймала це як і гру в принців, як віддушину у перерві тяжкої праці. Щоки у неї від такої бесіди трояндами цвіли, а ніс дещо вирівнявся!

-...Дуже правдоподібно! Персонально для вас, цісику, споруджуєм фабрику-автомат по виготовленню цвинтарних меблів, плюс склепів на всі смаки, аж до з підігрівом, мобільним зв'язком і будем їх, я вам обіцяю, експортувати і в ту ж Австрію. Покійники - високорентабельний товар. Знайте, нині начальників ритуальних служб вбивають не як биків, а як володарів шаленіючого бізнесу.



(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS