Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Слідами митрополитів

Спинилися в Підлютім, на зарінку, вигаптованому травичкою, як Гайд-парк: з розколених колод - лавки, з ковбанів - стільці. Чудова розливайка під небесним склепінням.

За підвісним мостом, на лівобережжі Лімниці - резиденція галицьких греко-католицьких митрополитів - Кедрова палата. Сюди в минулому з'їжджалися інтелігенти, політичні імпотенти «на води», почесати язики. А потім, після пришестя советікусів, дачу, як усе найкраще в Галичині, скацапили "старікі-разбойнікі" з ЦК КПРС. Тут пиячили, полювали на дичину члени Політбюро ЦК Нікалай Подгорний, Алєксєй Кириченко, перший секретар ЦК КПУ П. Шелест та інші світила з совітської закулісии.

...За гору знизу зачепилася вілла старого фасону, у скалі - божниця, де святий отець молився, а над нею кам'яний олень, що, здається, риче, аж скелі від того рику полускалися, аж вуха хочеться запломбувати.

Сторож не з рушницею, а з косою і граблями, та замість пса з молодицею, застерігали приїжджих від пакостей, бо це власність Греко-католицької церкви, то якщо щось, то їм всі руки покрутить аж до сьомого коліна.

- Ми би хотіли сюди прокласти турмаршрут, - заявила пухнастенька.

- То не до нас, то до Львова, до консисторії, крихітко. Наше діло - коса, граблі і кобила, крихітко? Ми грішні люди...

І пішли на лужок гребсти сіно, бо в горах дощу не просять ніколи.

Перед брамою на холодному камені сиділа німецька вівчарка, виваливши півметрового язика, ніц не казала, її спека доконувала.

- Вам би пасувала ця дача, - сказав проблемоносик Семкові, полизавши бетонного оленя, аби бути таким кремезним і витривалим як той звір. - Патріарша борода ваша гарно вписується в Карпати.

- Дякую, дякую, - відповідав, ковтаючи клубок слини, Семко. - Але тут би пасувало дачу Президента фіганути. І відпали б танки, осли, слони, верблюди. Сюди би таку дорогу втрамбували, що сліпі могли б їхати.

- Але президент уже має палац в Старій Гуті. Доста з нього.

- Президентам ніколи нічого не доста. Здачі президентам треба би за труди дачами давати в кожній області.

- То не в наших компотенціях, і не кажіть нікому такого, бо як учує сорока, донесе на хвості. Тоді наш Миздобула взагалі нічого не робитиме, а на дачах зі свитою валятиметься.

Тетяна, стоячи, бо приклякнути не вдалося, почала молитися до гроту, благаючи Всевишнього вберегти її від добавчиків, консервантів, тортів, піц, якими заклало її "Я" та допомогти відкрити турмаршрут "Карпати - Митрополичі палати".

Семко почалапав камінною стежкою вгору, примірючись вступати в уявні сліди його кир превелебности. Дерся схилом засипаним камінням, аж поки не дібрався до зеленого килимка в чорний горошок - афинів, де почав пастися. Вищипування ягід, захопило його всуціль. Голодному не до високих сфер духовності, йому набити б кендюх, котрий заступає усі сфери.

Після відвідин дачі Семка щедро пригостили. Було не гламурно, але козирно! Прекрасна і в запазушші, і в заспинні, Таня на радощах, що скинула три кг ваги, віддала Семкові свій підполуденок: півлітрову банку консервованої свинини і засмажену курячу лапку завбільшки свинячої лопатки, три курячі варені яйця, три помідори, два криві огірки «бумеранг», шмат пирога з вишнями, а сама напилася тільки води з найчистішої ріки на всю "оставшуюся Європу"! Так писали про Лімницю галіцієнгутцайти.

Тетяна просила Йосипа продовжити мандрівку до Осмолоди, щоб ще трохи схуднути, але Йосип, не послухав її, позаяк випалив забагато бензину, бовтаючись у "ваннах шляктрафшляху".

Взяли курс на Закерничне. Базіканина пригасла, бо Тетяна на одній з ям прикусила до крові язика. Їзда із закушеними зубами давалася краще.



(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS