Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Гір срібне відерце

Блакитний діамант озера в зеленій оправі смерек - дзеркальце, в якому вдень чепуриться сонце, а вночі місяць, зорі, тролі, вампіри, привиди, ельфи, демони, підери; ті, що в скелях сидять і пють: геї, фарисеї, гламурікі, правічки на вухо, мажорікі, жлобери, йобрікі, курвалі, педрили, задриножки, підстили, шпріцуни - усіх мастей збоченці. Чудо!

- Чудо, як чудо: довкола заср... ліс, з якого пахне горілчаним перегаром, а всередині калабаня, що Морське око, - підсумував Семко, чимчикуючи "екологічною стежкою" навколо озера. - Великий акваріум для маленьких рибок, яке, як каже гід, утворилося ще 10-11 тисяч років тому в результаті обвалу скель.

Як мало треба для чуда! Кілька брил і вже екзотика поперла! То не можна десь ближче до траси перегатити потік, щоб озеро не відходячи далеко від каси? І скільки б люди зекономили часу, бензину, грошей, поту...

Стежкою понад озеро тягав двох похнюплених коней, завантажених туристкою і туристом, такий самий похнюплений чоловік. Побіч розставлені дошки з "ліками" у целофанових мішечках. Їх розіслало підростаюче покоління, що вчилося робити з сіна гроші. Чаї з листя ожини, смородини, малини, афин, журавлини, звіробою... гриби.

Запрошували допомогти розвитку гірської торгівлі і Семка. Він взяв у руки прозору торбинку, вийняв звідти жмуток звичайного сіна, понюхав.

- Карпатський жень-шень! Допомагає бойченятам тримати фасон, вписувати рядок у багатотомник псевдоздоровя нації.



(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS