Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Патамучта

Місто ще змивало маску ночі, а Семко вже нишпорив по проспекту Свободи. Його випереджував відставний полковник, релікт здохлої епохи, тов. Бацанутих, що працював у білих рукавичках і в светрі з великим декольте на голе мляве тіло. З ним собака, якого навчив винюхувати алконаркоту, то швидко проінспектовував сміттярки. Перед Бацанутих перевіряв урни на медоносність С. Бровко, який мав ліпший нюх, як пес полковника. І тут скільки перевіряючих органів!!!

- Не будь сином Ноя - Хамом, товаришу Бацанутих, - висловив своє "фе" колезі Семко, коли той стежкою попри кузов-хатку вертав з полювання, чалапаючи до свого гаража. - Не заходь на чужу територію

- Да? На кальосах твоя діректорія, а под кальосамі тірріторія, - ужив старий дошкульний вислів конкурент, щоб допекти бомжеві. - Гдє хачу, там і хахачу, поняв? А ти на чужой тіріторії долбо й* бішся. Ета пістєц!.

- Маю намір тут зимувати, сусідами будемо.

- Смотрі, гоблін, обморозішь яйцо, - зневажав Семка, оскільки їхні бізнесові стежки почали переплітатися. Бацанутих не любив, коли йому переходили дорогу. Якийсь бомжара береться вчити його спивати сметанку життя, стає конкурентом. - Ти, Сімйон, ваашче походіш от горангутана, патамучта зарослий, как дікій берег Бамако. - Посмотри на міня, - кусав живцем Семка ракетник. - От міня коньяком пахнєт. Ісчо і тепєрь я - розовоє фламінго! А от тіб'я, коза драна, - крисамі.

- Я - незалежна людина. Мене ніхто не гонить на жбік! І я походжу з цісарів, до вашого відома! Габсбургів. А ви - "ваашче" не від лебєдей, а від бл, тайга неісходима! Обломок соціалізьма. Клізьма! На горбі держави висите, а мені від держави нічого не треба! Я успішна людина...

- Развє од гадсбургов. Патамучта у тєбя ваашче ярко вираженноє ліцо сінє-жолтой національності. Ми такіх кадато ваашче: шаг влєва, шаг вправа, і - в мір іной без предупреєждєнія!

- Цирк поїхав, а клоуни залишилися! - махнув рукою розлючений Семко, ховаючись у кузові.

- До сіх пор націк с мазгамі не дружіт. Сматрі, чтоб тваю ізбушку красний пєтух нє склєвал, - зробив попередження полковник.

- Та пішов той пурец... - белькотав Семко. - В нього протектори стерлися. Пережили кучмомор, переживемо і чмо.



(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS