Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 
Зміст Попередня Наступна

ЯКИМ МАЄ БУТИ ПРЕЗИДЕНТ

(основні вимоги)

Головнокомандуючий нацією повинен знати націю, як свої п'ять пальців. Отже, повинен бути не бутафорним, а правдивим українцем. Він має бути гербовою печаткою країни, маркою на конверті, що гарантує чесність нації. Без них країна вважається недійсною. Да збудеться воля Його.

Має бути християнином, уміти хоча б перехреститися. Вирішувати усі конфесійні конфлікти на користь Господа Бога і держави.

Умів не так читати, як рахувати. Знав табличку множення народного господарства.

Писав слово "президент" через "е", а "прем'єр" через "є", з апострофом, "депутат", а не "дупитат".

Щоб трохи заїкався, коли обіцятиме поліпшити життя народу вже і негайно.

Щоб не хропів, бо доведеться сидіти у поважних президіях, не тільки Євросоюзу, ООН, а заодно й прасував штани не щойно кріслом; не носив сорочки "всм'ятку", шкарпеток стоячих з люфтами і запахом сиру "Рокфор"; повсякчас пам'ятав, що в нього є матня, то не тільки зашпилював маринарку, коли встає з крісла.

Щоб не ламав у парламенті мікрофонів і не вступав до бійки з депутатами, бо президент у нас один, а депутатів 450. Усім пики не наб'єш! Знав що парламентська проститушка не проститутка, а щось у тому роді. А персона грата - не зек.

Щоб мав військову виправу і звання принаймні генерал-єфейтора, міг відрізнити пукавку від пістолета, "лимонку" від лимона, суміш Молотова від молотка, танк від трактора, каналізаційну трубу від ракети, літака від відьми. Захищав не простір, а Батьківщину.

Мав собі на умі, що слова "газ" і "москалі" - однозначні і однаково небезпечні, при необережнім поводженню з їх носіями, вибухають.

У політичній сфері відрізняв: Барбадос від барбарису, Маркса від Марса, Черчіля від шершня, Путіна від Распутіна, Маргарет Тетчер від маргарини по 20 грн. за кг., Ніколя Саркозі від Николи Чудотворця, Ангелу Меркель від моркви. Нобеля від шнобеля. Знав, що Гондурас - країна, а не африканський геморой.

Розумівся в економіці. Знав, що бухгалтер і бюстгальтер тільки колегують, а нічого спільного між собою не мають, так як і кроватка та краватка.

Відрізняв гендер від тендер і від гендель. Флешку від фляжки, інтернет від школи інтернату, компетенцію від імпотенції, контрибуцію від конституції, фемен від феномен,

Щоб був зух у банківських справах: умів відрізнити банк від трилітрового слоїка, депозит від "де клозет". Кровососи бюджету - не кривосісі.

У сільському господарстві:

Ячмінь - не різновид шпилькових дерев, а колорадські жуки не інвестори з американського штату Колорадо, Дубаї не мусульманські дуби, що якби ковбасі крила, то би була найкраща птиця, силос - не сифіліс, телиці - не міські тьолки на шпильках, кобила - не жінка, що перенесла пластичні операції, лоша - не кіньчик, овес не ОбеХєеС, макітра не маркетинг, паця не пацифістка.

Не вживав нецензурщини - російської мови. Умів відмінювати: жінок не жінків, паперу не папіру, восьма година - не вісьма,

В галузі мистецтва і літератури відрізняв Сервантеса від серванта, Хемігуея від Галілея, Мендельсона від Паркінсона, опера від опери, шатена від Шопена.

Щоб у дружини ноги, не засіб пересування, і щоб тих ніг був гарний почерк, уміла ними гарно вишивати. Оскільки у міжнародній політиці ноги дружини керівника держави багато важать, бо то є політичні ноги.

Виконував державні заповіді: бідного нагодувати, комуняк забезпечити гілляками, олігархів податками, корупціонерів гратами. Перетворив запущений рідний хабаровський край на козацький. Хабаровців відлучив від цицьки хабарів.

Підрахуям, підслухіям, тушканчикам, яндикам, хазаровим, бзікам, противсіхікам, затабаченим, тягнибаксам, ліліпутіним, безпутіним, переплутіним, падлоотам, педроскотам, кумакам та іншим з вавками в голові не ордени і медалі чіпляв, а - по рогах давав.

Щоб нічого собі, а всі рештки країни, що зосталися, - народу.

Надавав переваги усьому національному. Не любив шовіністичних пельменів, щі, російського сиру, чорної ікри, не пив московської водки. І при тім пропагував їх національні бренди: куфайку, концтабори і кирзові чоботи.

Пам'ятав, що тоді Україні буде слава, коли українці будуть з салом!

Президент має бути прикольним, як празник, як свято, але не зі сльозами, а з щастям на очах.


Зміст Попередня Наступна

(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS