Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 
Зміст Попередня Наступна

РУШНИЦЯ З КОНЬЯКОМ

На день народження старий друг подарував мені незвичну зброю. "Вогнепальну" літру коньяку у незвичній посудині - форма карабіна - помісь обріза з двостволкою. З прикладом, спусковим гачком. Цівки закорковані печатками, як має бути, тільки в них хлюпає.

Довго я те чудо оглядав і дивувався нашим виробникам алкогольних напоїв. Уміють, як притискає ринок, то ще й не такого втнуть. У мене вже був у колекції коньяк-меч двосічний, то й рушницю поклав аж на посудну шафу для прикраси інтер'єру світлиці.

Аж якось уночі до мене, правдивіше - до хліва гості: грабіжник в панчосі чи в колготках. На обличчі, щоб не засвітиться. Чи за свинею, чи за курми, не розбереш. Ніч така зоряна місячна, видно хоч кури збирай.

Я з шафи ухопив "рушницю з коньяком", вилетів з хати і цілюся в нього.

- Шо нада? Зара я тобі дробу всиплю!

- Старік, не дури, а то хуже будєт, - проситься . І поза хлів тікати.

Вранці встаю, йду за стодолу, звідки видно наше село, а під грушею валяється намордник нічного гостя. Підняв, роздивився: колготи, з дірками для очей. І біжу до дільничного.

- Злодій убігав, а оце залишилося, - показую міліціонеру трофей.

- Нічо, - каже дільничний. - Маска є.

Відв'язує вівчарку. Дав псові понюхать ті колготки і пес узяв слід. Я за ними й собі трюхикаю на всю потужність оставшихся сил.

Аж пес завертає на подвір'я Загибаїв.

Якраз Загибаїха порається коло повітки. Собака плиг на неї і звалив з ніг.

- Та не може буть, щоб Нуська Загибай ішла кури красть, я б її упізнав у неї така грудь, як пагорб слави... А цей був плоский.

- Всьо понятно, - каже ментик, і трясе колготами перед очима. - Колготки твої? Пес занюхав...

- Які колготки?

- Де твої колготки? Ану понятих сюди. Зара ми перевіримо чи ти в колготках. Ти нам не загибай, ти спідницю задирай, єслі жить хочеш... на волі, - тягне руку за пістолетом служба безпеки.

- Я без колготок, бо я лише встала, - налякалася Загибай..

- Хто з тебе колготки зняв, ану признавайся. Ти соучасниця злочину і будеш сидіть од трьох до п'яти, тіки так.

- Та ніхто не... це ж... я... він... той...

Пес пікотить, чхає.

- Кажи мерщій! А то посадю в тюрягу. Он в твоїх колготках злодій був, ну не міг же він без твоєї згоди тебе обезколготить. Ти ж сильна! Обікрали нашого славного ветерана. І чоловікові скажу. Він у Москві товчеться на роботах, а ти... ногами і колготками розкидуєшся. Подумать тільки.

- Це ж з мене стягнули, я тут ні причім, я впиралась, а він всиломиць, того і я забула, а що? Це - Змій Зеленич - ну, Рильський Віктор...

- Оце би й відразу.

...Отак через ті колготи і ми й до злочинця дібрались. Тепер Рильському шиють дві статті. Згвалтування, заволодіння чужими колготами і замах на чуже майно, тобто на Нуську, та усі покрадені за три роки в селі кури.

Ми на радощах коньяк-рушницю із дільничним після викриття злочину спорожнили.

Я знову її зарядив на всяк випадок 50-градусним перваком. І поклав на шафу.

18.02.11


Зміст Попередня Наступна

(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS