Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 
Зміст Попередня Наступна

ГОЛОСНО І РОЗУЛІТНО

Погода напиндючилася осінню по саму стелю неба. Пшикав дощ. Сірість схрещувалась з студеницею та Днем відзначення голодомору. Все це у підсумку створювало не вельми приємний настрій.

Як завжди мітинг з нагоди річниці голодомору вів штатний культурпрац, з обличчя якого можна було пізнати, а воно так розрослося від культурних вечірок, що вже й вух за лиця-сонечка не було видно. Як завжди він звернувся до промерзлих демонстрантів звичним, рокітливим:

- Шановні краааяни!

Підсилюючі колонки ревкнули так, що мало бракувало, аби не пірвали у вухах присутніх тонких перепонок. Навіть глухуватий Руслан Гуць почув той крик несамовитий і звернув увагу на ведучого, нашорошив лопухаті вуха, у які залітали патріотичні слова. Йому так сподобалась промова ведучого, де кульбачилось чимало милих йому слів " Голодомор нації", "голоднеча виморила", "генофонд нації ледве хлипає", що він не міг не поділитися своїми радощами з Влодком Ранцем, що стояв поряд.

- Ти чуєш, як цей нивку оре, аж за серце хапає... Оце наш!

- А що тут такого особливого? То його робота. Але він плутає генофонд нації з геноцидом, голоднечу з холоднечею...

- Все одно... Вслухайсі, як він голосно і розулітно чеше... То не то що наші килаві політики, кандидати в президенти, які взагалі говорять, як би наркотиків натевкалися...

- Та не відволікай.

- О, видиш, Влодку. Й тобі подобається. Нам би такого кандидатом у президенти. Чуєш, як голосно і розулітно? І без паперу! Я би за такого і сам проголосував і всю родину заставив би. Я би йому за таке руку поцілував. Є за що! То не якісь психи Противсихи, чи противсіхічки, комуняки й донбасяки до табаки, а наш чоловік. Тне національну ідею, як коса отаву... Пустив під шкіру ворогам нашим такого геноцида, що в них би й генофонд упав! Його й глухі вчують, не те що українці...

Щойно завершився мітинг, Руслан підійшов до ведучого і подякував йому не так за "рузулітні", як за голосні слова. Поцілувати в руку побоявся. Заодно, поки не пізно, запропонував йому висувати свою кандидатуру на пост глави держави. Такого голосного вся країна підтримає.


Зміст Попередня Наступна

(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS