Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 
Зміст Попередня Наступна

БЕТОН І ТЕЩА

Вийшов із закуреного приміщення подихати м'ясним повітрям Благо - поряд м'ясний павільйон торговиці, звідти пахтить такий запах... аж щоки кривить. Стою, дихаю, складаю речення майбутнього репортажу "Теща в екзилі" і спостерігаю за будівельниками, що розбивають великим молотом бетонну основу огорожі з металевої сітки. Як уже в нас повелося, троє робітників стоять, порегочують, курять, а один, невиразний молодий чоловік, ледве підіймає і опускає кувалду. Котрийсь з стоячих колег, дивлячись як той ледащо працює, каже йому:

- Що ти тото, Йване, як сонний, якби-с тиждень безпробудно пив? Ану уяви собі, що то не бетон, а твоя непереможна теща...

І правда, після цих слів молот у молодечих руках заспівав - загупав бадьоріше і частіше. Розбивав чоловік бетон з ненавистю, аж хекав. Як Франко скелю!

От що то значить своєчасне вдале слово, згадка про кохану тещу.


Зміст Попередня Наступна

(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS