Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 
Зміст Попередня Наступна

РОБОТУ ТРЕБА ШАНУВАТИ

Головний бухгалтер Марина Липкорука любила повчати своїх бухгалтерчуків.

- Ніколи, мої дорогі, не кажіть начальству, що нема роботи, і не сидіть за столом склавши руки, бо то може деколи скінчитися скороченням. Робота любить тишу, не любить поспіху. Роботу, як чоловіка, треба шанувати...

Бухгалтериці, займаючись хто чим, бо не було аж такої нагальної роботи, слухали одним вухом старшу.

Щойно завершила своє казання Марина Олексівна, як до просторого кабінету бухгалтерії, навідався директор підприємства.

- Як ви, бухгалтера, почуваєтесь, як завантажені, га?

Жіноцтво скрупульозно взялося хто шкрябати щось на папірці, хто лічилку експлуатував, котра заграла на клавішах комп'ютера, створюючи максимально наближену до робочої обстановку.

- Так, бачу вам не до мене, га? - мовив керівник, затягуючи картату краватку.

- Та маємо роботи огогенько, закінчення кварталу на носі, - за всіх сказала головбух. - А що, Іване Миколовичу, треба щось допомогти?

- Та-а-а, як вам сказати... Ото навідувалися добрі люди, пляшечку шампанського і пляшечку коньяку та килим сала залишили, то я хотів з вами випити за здоров'я наших замовників. Але якщо ви по горло зайняті, не буду вам заважати, якось іншим разом. - Та й, легко хряснувши дверима, аби не порушувати робочої обстановки, пішов шукати по кабінетах незайнятих.


Зміст Попередня Наступна

(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS