Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 
Зміст Попередня Наступна

МІСЦЕ

Жінка з торбами коло базару присіла на клаптику вільної площі, довкола табуни новітніх звірів: тойот, фордів, фольксвагенів, джипів, жигулів, шкод, ланосів, беемвешок, лексусів, чері, рено...

Підходить касир, що лупить гроші за стоянку сталевої худоби.

- Вам погано, пані?

- Та як вам сказати і так, і так. Десь чоловік запропастився.

- То не пляж. Ти чого тут розляглася. Тут місце не для бабів, а для автів. Лежи собі дома в ліжку. То платне місце.

Заспівала, якби її зуби боліли:

-Та я знаю. Я притримую місце, зараз має під'їхати чоловік, аби машину поставити в цій Содомі.

- Е, пані, так не піде. Вам задобре, а я думав - зле. Заплатіть за місце десять гривень за годину і лежіть собі.

- За годину 10 гривень? Та чоловік мій казав, що проститутки менше беруть... Виписуйте квитанцію.

Чоловік барився, жінка нервується, бо докучають шофери, котрі просять уступитися, аби автівку загнати.

- Я заплатила за місце, - відбивається від наглюків. - Можу і з хлопом чужим лежати. Вам що до того? Я маю квитанцію!

Сердобольні пенсіонери кидають їй копійки, як каліці.


Зміст Попередня Наступна

(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS