Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 
Зміст Попередня Наступна

П'ЯТЬ ГРОШ

То ще за Польщі було. Моя теща до школи тільки-но пішла. Дав їй батько на всяк випадок, аби заохотити дитину до науки, п'ять грошів. Дівчинка не могла на тішитися тим капіталом. Тішилася, тішилася, аж поки ту монету не згубила. Бачачи, що гроші пропали, розплакалася так, що годі її було зацитькати. Учителька, пані професорка Припрошона, щоб припинити "мокру справу", витягла з пуляреса п'ять грошів, віддала згорьованій учениці.

Остання на деякий час заспокоїлася, тільки хлипала і важко здихувала. А небавом знову як розреветься на всю школу, аж директор прибіг до класу, бо гадав аварія яка лучилася.

Учителька до дитини уже при директорі:

- Чого ж ти плачеш, Касю? Я ж тобі гроші, які ти згубила, повернула....

... Вам добре говорити, якби я не загубила татові, тепер мала б уже десять грош, - не вгавала моя маленька теща.


Зміст Попередня Наступна

(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS