Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 
Зміст Попередня Наступна

ГОРІХ ЗАБИВАЄ ПЕНАЛЬТІ

Уся ця веремія таки переповнила чашу терпіння міської влади. Після екологічної проповіді депутата п. Минковського скликали позачергову сесію.

Міська рада засідала з цього приводу другий день. Депутатські фракції мали нагоду на горіховім конфлікті заробити у виборців бали, на носі моменту вифурунковувались вибори жжж.

Найперше, щоб люди мали змогу мати свої горіхи, щоб розвовтузити проблему, бажаючим виділили ділянки землі.. На тім розподілі дехто заробив стільки, що міг би за ту виручку посадити стогектарну площу, і купити до сто тонн горіхів.

Обговорювали заодно "Кодекс Ніца" - ці скрижалі місцевого Мойсея, що цим кодексом збирався витягнути міщан з пустелі безкультур'я, а себе з міста на вищі владні щаблі. Забезпечення містян до Дня міста вишиванками, які є обов'язковим атрибутом свята, і вирішили невишиваних не пускати на свято.

Останнім часом погіршився у місті стан ліфтового господарства. На пофарбованих стінках ліфтів знов понадряпувано паскудні слова з російського лексикону, тому працівники ці рускоязичні ліфти відмовляються обслуговувати.

- То що шпійони з Москви зачастили до Ніца? А відділ СБУ у місті чим займається? - зробив депутатський запит Аполлон Белейовський

- Як чим? - сказав-запитав опозиційний депутат Ю. Драйвикевич присутніх. - На вул. Новоспечених цісаревичів есбеушники будують чвораки, щоб не відставати від урядників.

Ось так попри горіх тесали всілякі громадські піарні колоди, підлещувалися до електорату...

Після дискусій дійшли, ти не повіриш! до консенсусу! Що є рідкісним явищем у роботі слуг народу, котрі послуговуються електоратом на свій розсуд.

- Треба дах зробити шатровий, щоб не капало їм на мозги, бо звідси в горіха ноги ростуть і так далі...- запропонував авторитетний рдеп М. Минковський. - Україна нам того не забуде. І тріщину в фундаменті треба затерти. І треба будинок перенумерувати: з номера тринадцять на номер апостольський - дванадцять. 13 - то є число Нечистого. Я вже переконався. Той дім сто чортів окупувало.

- Хіба? А во мої виборці живуть в номері 12 і таке сама драматургія. Люди є люди!

Саме в цей час до сесійної зали втолочився захеканий чоловік з №13.

- Люди! Вони мені тим горіхом вікно вибили, як я буду без вікна? - підхопився на підвищення забіглий.

- Пане, ви що? З балкона впали? - зарепетував головуючий. - Ану собі геть! Тут сесія...

- Та я знаю, тварі ші ду...де...дипутати. Я теж державний. Я з приводу обговорюваного питання. З дому Братська, чортова дюжина. Мені у вікно забили пенальті...

Головуючий сесії , що був щирим уболівальником футболу, запитав у зали:

- Дамо слово? Хто за? Одноволосно. Говоріть.

- Та ади, вітер здув з п'ятого поверху білі труси, так десь так шістдесят второго розміру, перепрошую. Вони впали на горіх! Сусід каже: "Шпіц уже здається. Викинув білий прапор", ага!

Депутати зареготали, загомоніли.

- Не матюкайтесь, пане, бо зара заколодкую писок, - перебив головуючий тремку мову виступаючого. Давайте про футбол!

- Мати послала дітей зняти тото чудо з горіха, бо не мала в чім йти до супермаркета. Там ціни ростуть не по днях, по хвилинах! Діти є діти! Марудились, марудились, а труси не знімаються, на штурпачок навісились. Врешті дітвачище запустив патерегою в труси, ніби у дерево, а патерега утрафила мені у вікно. Перший поверх, нумер 13. І - повна хата скла. Перестрашена моя Інка лежит пляцком. Подвійні вікна - хана... Я прошу допомогти, тварі ші депутати. Скло нині дороге. То є кари Єгипетські з тим горіхом.

- Погомонівши поміж себе, депутатня дійшла до узагальнення.

- Добре. Ми всьо розберем, йдіть до дільничного, най складе акт... - запевнював виборця головуючий. - Я вам гарантую. Я хочу йти на другий строк на голову міста. Ви що, не вірите?

- Якщо на другий строк, віру. Біжу, бо жінка з переляку умліла, лежить задерта на дивані. Може, в "Скору" треба заганяти.

Тільки-но випровадили постраждалого, як лемент несусвітній осяяв залу. Загукали розворушені депутати на всі голоси.

- Годі вошкатися! Пора кінчать, колєги! - схопився з траскаючого сіделка депутат М. М., якого прозивали і знали як Псіхоханаліз.

- То ми не маєм більше що робити, лише горіхом заниматисі? А справи державні в черзі стоять, - обурювався депутат Петро Поців.

- То є кіно! То є развлєкуха! То є Армагеддон на сто серіал! Не можна людей розбещувати! - зронила його колега Содомія Сливчук.

- Коли вже тому горіху заціпить!? - вигукнув ще один народолюбець - Ібан Ібанович.

- Тоді, коли його зрізати!

Заява з "номер 13" стала останньою краплею у справі. «Ібани Ібановичі», аби покласти край горіховим бійкам, каліцтву виборців і їх рідних, розпалюванню міжнаціональних, релігійних, расових та інших конфліктів - словом, усіх можливих конфліктів і задля спокою громадян вирішили принести горіх в жертву торжества справедливості - усунути причину конфліктів. Проголосували й за те, щоб горіх зрізати, наробити з нього крокв, для даху. І до Дня міста розпочати ремонт покрівлі. Все це - одноголосно!

Ти не повіриш! Розсварені люди з будинку №13, дізнавшись про радикальне рішення о харакірі горіха - пустити його на крокви, - помирились і під проводом Шпіца влаштували під деревом рев'ю, горіх взяли в кільце, і знов виконували танець аркан, рух транспорту подвір'ям перекрили, "окрім "швидкої допомоги"...

По місцевому телебаченню показали протестну акцію громади в окремо взятому будинку №13, що повстала проти популістської влади, збирається йти на Київ, тренується коло горіха марширувати з плакатами.

Широкі кола громадськості розкурличувалися. До президента справа не дійшла, бо того суперчиновника, через якого пересилали жителі вул. Братської №13 листа, написаного верлібром поеткою Теодорою Драйзер, раптово зняли з посади керівника департаменту і його вже не допустили до найнедоторканішого тіла, хоч він з президентом був цьом-цьом!


Зміст Попередня Наступна

(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS