Зміст
Попередня
Наступна
Вже у газеті "Свіча" я зарихтував ще
один першоквітневий жарт, що мав
розголос і попит в електорату.
Сотворив побрехеньку про сина
Генерального секретаря ЦК КПРС
Леоніда Ілліча Брежнєва, який, будучи у
званні генерала, проживає у Москві, а
родом з Болехова. Він народився під час
світової війни, коли штаб 18-ї армії
Збройних сил СРСР дислокувався 1944 р. у
Болехові, а на будинку, де "зачато
генералом генерала", було в радянський
час встановлено і меморіальну дошку. В
цьому будинку тимчасово під час
наступу совєтських військ на захід,
справді мешкав генерал Брежнєв-батько.
У музеї довший час зберігалося навіть
металеве ліжко, на якому дорогий
Леонід Ілліч "спав з болехівчанкою",
деякі його речі.
Люди про то все знали, бо бачили
героїчне ліжко, що розміщувалося на
той час у музеї - у нинішньму
приміщенні міської ради. При написанні
жарту, я все це брав до уваги, тільки
добряче розбрехав. Ніякого ж кохання
між Брежнєвим і болехівчанкою не було.
Для преконливості у газеті я навіть
розмістив портрети шанованих людей. І
"син" був схожий на бровастого батька.
Газета з неординарною інформацією і
фотосвітлинами двох схожих між собою
Брежнєвих стала сенсаційною. Болехів
захорохорився, зародичавшись з сином
Генсека, якого привела на світ
болехівчанка. То дарма, що Леонід
Брежнєв скочив у гречку... Чий бичок не
скакав би, а телятко болехівське. До
того ж те "телятко" пообіцяло містові
солідну грошову допомогу і зустріч з
односельчанами.
Більше того, на цю втішилку купилися
інші газети, радіомовлення. І рознесли
першоквітневий жарт як істину по
українських теренах, розвінчуючи
аморальну поведінку чорнобрового
вождя могутнього СРСР.
Зміст
Попередня
Наступна
|