Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Ярич дубовий

Я слова міцні у папірці не завиваю
Цепним собакою на буття місяць лаю
Я ідіот за мною не пропаде!
І тільки смерть замкне ми’ рот
На жаль ніхто тому не буде радий!
Я мушу витворить свій світ
на краю Ойкумени
Поезії чорної німб
Іду ва банк
Наперед знаю що я програю
Злий генію на мене бочку не коти
На оскал твій я маю з криці цвунцаки
Я – вар’ят, глупенвундер-клізьмер
Най буде!
Та все одно я своє візьму.
Я не здаюсь! І рук не піднімаю
Я йду на чорну творчу смерть
За те що світ цей
нагло й фест кохаю!
Любов моя – із ревнищів-ревищ
зсуканий рев
І я реву як загнаний у прірву лев
Волаю у пустелі паперовій
Скалічений суспільством геть до крові
Та я своє візьму
Тим дихаю
І цим живу...

(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS