Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Коляда сльози під вікнами ностальгії

Звізда різдв’яна для мене сліпа
Царів ні з Сходу ні з Заходу нема
Спорожнів мій вертеп
Яскиня рідної хати
Підстрелений світ затерп
спертий на штахети багнетів
Ні слідочка ні сліду
Жодного відбитка на снігу
Хоча би птаха...
Прийшов Іван панталаха
й заплакав
Глухоніме подвір’єчко
Де було так багато веселиків
Де не стихала коляда...
Нема того вівтаря
На колінах коло якого
Квітла родинна звізда
Випромінювала хвалу життю
Ні мами ні тата
Ні “діда” ні куті
Ні свічки ні васильників
Лише щур у куті
Світлички пустельника
Де ж ви справедливості звіздарі?
Й далі мерзнете в вертепі з дикти
І годі до того звикнути
Що все на землі цій диктове
Господи прости!
До тебе треба дорости
Та часу обмаль
Стою по коліна в снігах
Іван Порожня Торба
Змагає село коляда
“Бог предвічний”
Колядників стада
Довкола срібла срібла
Від дзвоників і снігів
А сюди хоч би крива душа забігла
Посеред села пустир
Заборонена зона
Лише бородатий пастир
Іван де Курчамама
І сльоза – коляда сива...
Що поробиш!!!
Дурного звіздаря
Виправить глухоніма
Могила
Колядую під вінками Ностальгії
Мелодія Сльози за Месію

(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS