Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Як пані Воша житло вибивала

Прийшла Воша у відділ соцзабезу.

- Пане начальнику, - звернулася до головного соцзабезівця, - я не маю де жити, допоможіть знайти квартиру.

Почухався начальник за вухом і стурбовано сказав:

- Будете жити у Івана у вусах. Там сухо і файна вентиляція.

- Най буде, - погодилась леді Воша. - Дякую.

Через кілька днів знов Воша на прийомі у соцзабезі.

Скаржиться:

- Я там жити не можу, мені там шкодить на здоров'я. Іван курить, а в мене - астма.

- Можу запропонувати хіба що нижній поверх у Марусі... - сказав чиновник. - Там, може, трохи сиро, але жити можна...

- Най буде, - погодилася пані Воша. - Сподіваюсь, Маруся не курить.

Ба, через добу знову Воша прибилася у соцзабез.

- Що, знов вам щось недогода? - питає начальник.

- Як вам сказати. Удень, коли сонце гріє, ще би могло бути..., - зака-шлялась Воша.- А вночі... Проснулася над ранок, а я у вусах Івана. Іван курить, як швець, а в мене - астма...

О, ба! Як не колом, то ломом!


(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS