Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Розпуста з фемінізмом

(фейлетон гендерний)

Якби колишня фундаторка фемінізму, наша славна краянка Наталя Кобринська знала, до чого доведе її боротьба за рівноправність жінок з чоловіками, то в домовині перевернулася. б

Нинішнє високовольтно декольтоване жіноцтво до того вже ген-дернулось, що коцюбою носа їх пластичного не дістанеш. А інтеле-ктуалам-гендерьохам все іще мало, писки їм не замикаються: по всіх усюдах чути крики і гомон - і в пресі, і на телеканалізаціях, і в літературі... - всюди - подавай їм на тарілочці фемінізм з оргазмом. Що значить: вискакуй з шуби моралі голяком - подавай вседозволеність - моральну розпере-заність до безкраю.

Професорка Інституту літератури гросфеміністка Тамара Гундорова, приміром, каже, що "без гендерного забарвлення література є направду кастрованою" ( інтерв'ю в г-ті "Україна молода", 16. 02. 07.). Та й не тільки література, а всеньке наше життя без отого кольороподілу чорно-біле. О яка кастратка знайшлася!

У згадуваному інтервйо добалакалась до того, що без запинки совісті каже: "Якщо у Івана Франка таки була венерична хвороба, то в ті часи нею хворіло дуже багато його сучасників. І всю українську культуру... традиційно репрезентували як дуже цнотливу, що є штучним і дуже шкодить їй, сприяє її упослідженості."

...Унтергендерша-професорка, член -кореспондент НАНУ, яка має за плечима і праці про Франка, повинна би знати, що Франко хворів тяжкою рідкісною недугою поліатриту, медиками це доведено неоднораз, а гне своєї, бо, очевидно, їй заважає цнота укркультури, то хотіла би, щоб і вона позбулась непойнятості, страждала на недуги гендернутої епохи, як це спостерігаємо в багатьох сучасних світових культурах.

Туди ж хиляють Оксана Забужко, Людмила Таран, Ірена Карпа, Світлана Повалява, Світлана Пиркало... І табунець меньшеньких. Куди ви леді-ладо лізинг?

Насправді ж, виглядає, отакі гендернуті професорки трохи йойочки! На голову. Прислухайтесь до їх міркувань, писань то взагалі, голими вулицями бігати слід, до будь-кого, чиї гендерні принади сподобались, прискі-пуватись, кусать, валять, матюкать...

... Щойно дівчисько шлюбанулось - на весіллі відспівали многая літа молодятам, як у суді їхньому одруженню через недовгий час співають "вічная пам'ять, со святими в упокой душу весілля твоєго" Ба, правда! - як підтверджує управління статистики. За січень-червень 2008 р. одружилось в одному окремо взятому районі 216 пар, а гендернулось... пробачте, роз-лучилося, - 115, половина молодих сімей, говорячи простою мовою - роз-валилось. А чому? В першу чергу отой фемінізм-гендер винен, не хочуть молодята одне одному в ласку стояти...

Він - їй:

-У тебе не декольте, а аморалка. Через нього носків твоїх туфель видко? То ти гендерна? Мегерна ти!

А вона - йому:

- Так модно... Нічого атеїстичного тут нема, лишень протяг-освіжитель.

Він - їй:

- Де ж ти, кохана, учора до другої ночі балділа?

Вона:

- На йботі, Ігойок, ( не виговорювала букву "р") була...

- То відколи бухгалтерія в нічну зміну працює?

- Недойобків ( недоробків) повно, то начальник заставив, аби звіти здати...

Від неї перегаром пахтить, від якого комарі здихають, бо вважає, що має таке ж право на сто грамів, як і чоловік...

- Ти позавчойа, а я вчойа... Що тобі, блін, не хіпує?!

А "блін" уже цілиться кулаком в гендерне декольте...

- Вари хавку...

- Їж мене. Або сам зваггань.... У мене засідання кйужка.

- А що то за "кйужок"?

- А то такий кйужок кйуглий у естогяні "Дульдонанс" з дйужків, з коньяку, з сигаєт, з найкоти, солоних анекдотів... Гендейний - мімоза-клумба гадощів, п'яних гойків з музикою... А потому хто куда, хто з ким...

Після кількох засідань членів такого кружка чоловік гендерної Мімози заводить і собі кружок членкинь, а врешті - розлучення, і дитинка - напів-сирітське гендеренятко, яке встигли поміж засіданням тих кружків нажити, стало жертвою мегеризму чи то пак... гендеризму.

... Дивишся, іде, наче й ох ти яка красуня! У руці сигарета, в голові алкогольний туман, а поміж тим - русскоязичний мат... Замість трусів термоядерний бікфордів шнур проглядається. Пупець залупив око і безсо-ромно розглядає всіх і все навколо...

Ще як чоловік п'яний, то наче й хмаровоз, а коли жінка дивиться на вас підмальованими алкоголем очима, клює фіолетовим гендерносом, виписує піруєти-зигизуги - качат заганяє - закрий очі! Викапана гендерльоха, прямо - хрюшка! А це теж різновид феміні-свин...

Феміністки волають:

...Геть ярмо ліфчика! Скіки можна у тих ярмах перса томить! Усі народи поскидали ярма-кайдани, тільки ми народ-жінка - їх терпимо... Топлес!

Дайош безярменне утримання груді! Безпривязне! Шоб дихалось хара-шо, на повні груди, шоб раділи мов дитя, фицкалися-брицкалися...

Колись була руса-коса до пояса, тепер - грудь силіконова...

Одна з найпотужніших у світі галузей промисловості - парфюмерно-фарбна працює на повну котушку на фемінізмус... Замальовуть огріхи допущені природою при сотворені Дами. Помадьохи. Щоднини тисячі тонн фарб йде на красне жіноцтво. Більше як на паркани разом узяті. Тенькують обличчя, плечі, стегна.

- Фемінізуй! Екстазуй! На свій таз придбай золотий унітаз! - горланить реклама.

Хіба пожадаєш отакої жони-розмальовки ближнього? Хіба для до того, аби замаститися, об помаду черевики витерти.

...Жінка - як в догендерну епоху казали, - краща половина людства. І ось ця краща половина стараннями постмодерних мудаків-феміністів-примітивістів стає на очах печерицею (від слова "печера"), що викликає не почуття захоплення, а гіркоти. Очевидно, не треба боротися за перемогу фемінізму у всьому світі, бо в окремо взятих країнах він уже на коні розпусти, а за Жінку, якою її Господь сотворив, за таку, яку ми любимо - жіночну, гарну, таємничу, добру як для коханого, сім'ї, так і дітей. Можна бути й феміністкою, але залишатися Жінкою.

А вся ота фемістична сверблячка, либонь, від того, що окремі жінки схарапуджені сучасністю, вдарилися в гендерне плавання і доплавалися до того, що самі залишилися посеред бурхливого життейського моря, до того ж дуже втомлені, а поряд жодного чоловіка, навіть харлачиська, хто подав би руку, на плече якого можна б опертися, спочити, прихиливши голову, забандюжену норовистими міркуваннями і думами. На серці самотньої гендертьоті коти шкребуться. Роки втікають од неї, задравши високо хвоста, то не те, що не втримаєш, але не схопишся за нього. Оце й спричинюється до гендерного стікання жовчю, від цього головні болі, бо годі щось вдіяти з цим вередливим самодостатнім світом, який тебе, гендернуту, розчавив, розплющив...

Більшість отих ядучих фемкокоток - розлученки, або старі діви, або солом'яні вдови, або прибамбулені наркотою чи алкоголем, об'їхані щастям жіночим і далебі підсвідомо оскалюються на довколишність, сплітаючи їй свої феміністичні личаки.

Світ сучасності перевертається. Все, що дотепер було святим, вистояним на звичаях і традиціях, на моралі тисячоліть, перетворюється в ганьбу стосунків, які оті феміністи -гендерманки стараються довести до безрозмірної розпусти, розчинної деградації і ревучого озвіріння націю навзагал.

Цнота, особливо, коли нація цнотлива, - це кепсько, бо запанувала мода на гендер... Її треба позбуватись ще тоді, коли соска з уст не випала, як тілесної вади. Тепер уже треба чоловіків гендеризувати: жінки живуть в середньому 75 років, а оті експлуататори їхні - нелюди-чоловіки на 10 років менше, тому, мабуть, й виск, бо чоловіків не вистачає всім, навіть не гендернутим, суспільства стають матріархатними бо поки жінки фемі-ніствують, чоловіки спиваються.

Гендеризм навиворіт. Як виживати чоловіцтву накажете, якщо жіноцтво записалося у фемінізм?

Забавки у фемінізм до добра не доведуть! То є гра з сірниками коло скирти сухого сіна.


(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS