Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Ніжності

Миколою гонило, як морською хвилею, ледве добився додому: то вже двері до літньої кухні не стало ні сили, ні розуму заперти. П'яною колодою звалився на підлогу, бо на канапчину не потрафив, роззявився і засвистав у всі чотири зуби, що кілками стирчали з ротової порожнини.

Та ба! Не довго посвистував, якась красуня нагодилася та й вйо Миколу лизати та вискобочувати. То мусив давати відсіч непроханій гості:

- Ганнусю, відчипис... відчеписі, майдан твоїй матері...

Але тота хвойда не відступала, щось між тими ніжностями вібекувала-вімекувала...

- Ганно, ану йди собі, йди, бо я не при формі, що не видиш, п'яний-їм, як біла береза, мені лише твоїх любощів бракує...

-Ме-ми-кол-ко... - не відступала фраєрочка, й знов вилизувала шорстке побурячковіле обличчя газди... Той не витримав тих залицянь-захцянок, як рукою замахнеться... Прожмурив очи, о Господи! А то у вигляді Ганну-сеньки, рогата нечиста сила... коза....

- Ото-м сі, допив! - Господи-боже тихий... Що то: біла гарячка? - Ану згинь, нечиста сило! Я тобі не козел! - вишептав з п'яних грудей, та й знов повалився, бо йому світ пішов обертасом.

Аж учула тоті рики дружина Ганна, що на подвірю поралася. Та подумала, що чоловікови фест недобре, коли вирикує... На поріг як ступила, як увиділа, що її дорогенький з козою Марушкою на підлозі любов крутить, найперше перехрестилася, тоді вже псалтир читала.

- А дивітсі, люди, і ви людиска, до чого мій козел доробивсі! А дивітсі, до чого мій буровик добуривсі...- габзувала чоловіка. - Вже до кози клина б'є... То-ссі, допив! То-ссі допив! Щоби ти пив, і в тобі сі не тримало... Напивбиссі вогню з соляркою! А він сі до кози... чіпає... То треба мати аж два дипломи про вищу освіту, аби до такого сі додумати!

Шарпнулася. Козу хотіла злапати за ріг, дати їй капцем по анци-христській морді, та цапиха стала диба, Ганнусю буцнула в груди, аж вона беркицьнулася. Коза - з кухні підтюпцем, привіт хвостиком відма-хала...

Дипломований Микола тим часом знов ввімкнув задню передачу і хропів у три дірки, аж надто "зногздвигдітєльно"!

Не пийте, хлопці!


(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS