Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Фуршетуй!

Ой легонька фуршетівка, легонька, легонька,

А від тої фуршетівки болить головонька.

Раніше люди були прометеї, а ниньки - фуршетеї. Тільки й чуєш: Ладуй! фуршетуй! А все почалося з перестройки, в застільно-застійний період,бо з фази застою ми успішно вступили у фазу запою. Коли забракло смажених свиней на столі, тоді почали й пиятики перебудовувати, переходити на п'янку-дієту навстоячки.

Слабим на ноги хіба на фуршетівках зле, бо ще в голові не захмарилося, а в ногах блискавки бють, ноги делькотять, хоч сідай, хоч падай. А як сядеш? Розтопчуть! Авторитет принаймні! Та й не будеш під спідниці фур-шетихам заглядувати, бо остаточно розбере.

Чиновники невмирущі, скупарі всюдип'ющі сприяли цим скоротечним пиятикам, коли народ перестав за свої кровні їх споювати, щоб менше витрат з власної кишені, щоб менше їсти, більше співати. Хоча пісні ніколи не замінять оселедця з цибулею…

На фуршетах без гарячих марципанів обходяться, холодними закусками напихають кишки, то й гаманець не так розтягується, як при сидячих пиятиках-розтягаях.

Нині вже оформилося кілька гільдій професійних фуршетників.

1. Найстаріша з них - це фуршетники-капотники. Із розповідей ветерана-капотника шоферменша Николи: "Пити і закушувати, то так, якби розганяти авто і відраз гальмувати. На фуршеті більше розганяєш, гальмуєш менше Ая, червоне то вино, а чорне, то ікра... Я й не знав, що вже п'ю на фуршетівках 30 літ. Фуршет, виявляється, пиятика навстояка, без «присідай-те». Все одно і на фуршетівках п'ють не тільки аж до "на коня", але й за кожне копито, поки з копит не позвалюються.

Починав я фуршетизувати на капоті автомобіля ГАЗ, а дійшов до капота "вольво". Кинеш, бувало, сельодку на капот, кусень хліба, гурок, цибулину, флягу смогонішендрулькен... І вже взяли братчики в оточення капот. Фуршет - я на сотку! З протягами. Монтіровками! Мордопелією. Каву декому подають уже в канаву. Зовсім гутен по морді! бо монтіровка уміло розганяла фуршет, щоб опісля водії-фуршетники по фосах і стовпах не їздили, не висіли на пришляхових гілляках - не давали заробить даїшникам та ритуальним службам..."

2. Друга за кількісним складом - гільдія столичних суперваговиків: фуршетштангісти-ландшафтисти. Переважно - безхребетний хребет нації. Еліта, з вашого дозволу! Для цих більше організовують пиятик довгограючозакритих: сидящо-лежащих з прибамбасами музик, артистів, рибо-баболовлею, полюванням, катанням на пупках, цицьках. Ці надто вередливі і перважно русскоязичні, з претензіями на апостолів народу. В такий спосіб борються за тверезий спосіб життя. Бо їх од їди щелепи болять і зуби хутко псуються, випадають. Тому на фуршетах рідко влаштовують зубодробильні ігрища.

3. Фуршетисти керманичі-прикарманичі обласних регіментів. Високодостойні напівзамасковані алкашики. У маринарках, при краватках, при серветках, при хабарях. П'ють частіше, але менше живуть як районові алкопровідники. Для них всі дороги в області ведуть на фуршети. Для них суто канапковий фуршет з висипкою: розбавляють чорною ікрою, баликом та інш. закусками з вищою освітою. Каву їм подають обов'язково з кожушком... Як і дівочок!

4. Фуршетейники районного вузла зв'язку з масами - гроно вибиранців сучасного повіту. Ці керівне стадо менш вибірливе і хоч з ким попіариться, без проблем. Ці теж борються з тверезістю. Не дозволять собі труїти колег коньяком невідомого походження, котрого вдячні громадяни підсунули їм з хабарем. Культурні! Зуби вибивають колегам зрідка, а вивертають ногами, коли вже у стадії невагомості - топчуться коло своїх вожаків. Тому цих фуршетників у народі називають топтисти. Та й не тільки тому, оскільки топчуться вони і по головах усих і вся, щоб тільки сісти у вище керівне крісло.

6. Фуршуї з запуцованими блискштанами - племя пересічних начальників -начхальників. Сюди входять начальники дрібнокаліберних підприємств, цехів, служб, відділів, інженери, майстри, бухгалтерики. Ці невибірливі,бухарять в кабінетах на швидку ногу, чим бог послав закусують: чіпсами, рукавами, димами сигаретними, а той скрепками тільки поколупаються в зубах, бо треба "в садік треба бічи по малого" (малу), на фазенду, тещі зуба заговорювать, по телевізору сто сорокову серію «Пламя кохання» пропереживать.

7. Базарники-махлярники полюбляють також влаштовувать фуршети на робочих місцях: на лядах, коли добряче вдерли з покупців. І щоб добро, котре засмерділося, підогнило, звурдилося, не пропадало. П'ють усе гаму-зом і так само їдять без розбору. Спершу на лядах, а потім на б..., врешті покотом під лядами.

8. Гільдія фуршестерів-хіміків-кущівників - усілякий неприв'язний до високих посад люд: сантехніки-келішники, грамдами, беззаботниє, безро-ботниє, мешканці каналізаційних люків, прибиральники того, що погано лежить, розведенці (розлучені в шлюбі, а відтак розведені спиртним). Вони теж моди дотримуються. Хімічать. Тобто пють усіляку хімію, щоб тільки по голові била, стрес, під яким живуть, вгамовувала!

Але всього не перефуршетиш! Один Михайло Незапивайло - керівник дистрикту - завчасно пішов у космічне плавання. Бо з любові до народу витримував по 8-10 фуршетів щодобово. Та мовиться: співав Михайло, відспівали й Михайла. Достроково, у свої 45, потрапив у Чорну книгу землі: фуршетнувся у яму, хрестом укрився і спить під бузком вічним сном. І таких тисячі тисяч! Пияків-фуршетистів уже більше як народу.

Фуршетуй звідси! Не заважай боротися з тверезістю!


(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS