Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

С пам'ят аймося!

(Огляд камінно-бронзових виробів)

Всі прагнуть хоч влипнути, хоч вляпатися, але щоб в Історію. Одна з стежок туди - через воздруження пам'ятників.

Тому тих пам'ятників нині розвелося, як колорадських жуків. Захаращують ними села і міста, як кутю маком. Оргія пам'ятників!

Не тільки кінсько-кобилячих, що іржуть на майданах світу. Всіляких-ружних!

Псам - царям, царенятам... Що більше цар стратив людей, що був більшим псом, то більший йому пам'ятник витаращували. На пострах плебсу, а собі на на воздравіє. Як, приміром в СССР. Усі кати народів імперії-концтабору мали себе в бронзі, а народ в sр... і!

Лєніна тільки не садили на огера і Ката рину Цвай. Ілліча, потому що мав геморой, працював безнастанно за столами для майбутнього, то висидів собі того сверблюха... Зате щось понад 2000 його ликів. В Україні не було такого села, де Володя не муляв би людям очі...

- Валяй дурня! - кричали рухівці, коли захиталася земля під пам'ятником тюрми народів... І валяють дотепер. Одних звалюють, інших увіко-вічнюють.

Теперочка кого лише не побачиш на пєдесталах. Усілякиих кнедликів-гнидликів -спритників.

Пішли в серію не тільки політичні проститутки, їх прихвосні, злодії, шахраюки, придурки, пришелепкуваті, шибайголови, спідничники-бабуїни (любителі найсолодшого), зрадники, пияки, дракули... Герої чорної порнухи...

У стольному граді Кия на втіху онукам укрзвивихнів, забронзували Голохвастова, щоб знав, чи, щоб знали прийдешні, яким тре буть бевзем, щоб на пам'ятника заробить. Проні Прокопівній, що погаварівала: лучше бить ізнасілованой, чем українізірованой.Тут же промишляє і "великий сліпий" - злодюга Паніковський. Отож, нинішнім людям-мобілам є з кого приклад брати! З самимх вершків людського дна!

Львівський П'ємонт довго напружував мізки, щоб здивувати приїж-джого ловеласа, і доп'ємонтився увіковічити сучого сина - пса мочащогося. Очевидно, на противагу знаменитому хлопчині- пісюнчику Європейському, щоб знала Європа, що у Львові й пси гонорові.

А в Полтаві возричав монумент, споруджений приборкувачами галушок: галушці! Галушкодави зобразили полумисок, а в ньому, наче козячі бібки - сірі брилки граніту. Очільником споруди виступає ополоник. Полтава маде ін Галушківна стала остаточно. Але шо та галушка без стратегічного нацпродукту - сала, то й свиню увіковічнили, щоб нагадувала поросятам у джинсах, що вони недалеко відкотилися од льохи.

Якби Іван Котляревський устав з гробу та побачив творенія нащадків, то дав би їм березової припарки, написав би сучасну "Галушкіаду", яка починалася б: "Еней був парубок двигунний і паря хоч куди мудак... Наклав скульптури він горою, вчинив з Полтави купу гною... І, взявши гроші, тягу дав... П'ятами звідти накивав..."

У Ніжині пам'ятник закусці найпікантнішій пролетарській - огіркові, а чому не рукавові, цигарковому димові, що були наймоднішою, най-ходовіщою закусією в ССР?

Галушкових регіонів більшає. У Черкасах пометикували: а чим ми гірші від полтавських галушатників, ми вареники з сиром любимо не менш, як ви свої галушки, то пам'ятник варенику скип'ятили і пляшці самогоняри.

Продовженням цьойої монументальної мудакіади є 2,5 метровий само-гонний апарат, що виробляє національну сивушну найходовитішу валюту: у селах нею розраховуються за всі послуги, і народ цей апарат обожнює, не те, що апарат керівничий, бо з ним завше мову знайдеш, дійдеш не тільки до консенсусу, але й до канавної кондиції.

У Ів.-Франківську - яйцю як зброї сучасних майданних партизанів, що висаджують в повітря, закидуючи яйцями, високих урядників.

У Харкові вихаркали пам'ятник Еллочці Людожерці, яка зробила вели-чезний внесок у російське мовонезнайство, мала параліч русского язика.

Хмельничани, дай їм Боже розуму, зварганили пам'ятник барону Мюн-хгаузену - супербрехунові.

Жаба заздрості задушила бердянців. Тут до "Сантехніка, що вилазить з каналізації", "Дачників, що збирають колорадських жуків", "Морського бичка" та ін. на одну звивину монументів, приєдналася 250 кілограмова бронзова жабуха, яка повинна символізувати приповідку " жаба давіт, задавіла (заздрість)".

Свого часу зматеріалізували свою жабу, схожу на грандсідницю, скульптори -пленеристи у Кременці, яку як символ ницості укрполітикуму, поставили біля стін Генпрокуратури, поблизу кабінету генпро-курора Олексадра Медведька. "Sракожаба" (так нарекли цей витвір, схожий на сідницю, укргромадяни) тут довго не втрималася - йому жаба цицьки дала - її вкрали пропрокурорські злодії!

У с. Залісне, що коло Бахчисарая, відкрили перший пам'ятник віслюку при краватці, з глечиком кримвина... Кожен увіковічнює таких, як сам!

У лісах Львівщини, де колись буяло село, а опісля його вивезли, усим пам'ятникам не тільки носа втерли, але й щось більше вирихтували. Тому сопливому носу, що мешкає у чоловічих штанях! Тому самому розбійникові жіночих спідниць чи то пак Пенісові Яйковичу: шестиметровий макогін стирчить над світом, щоб нагадувать, що ми - нащадки цього агрегата.

Але це ще не вечір! Усіх поки що переплюнули китайці, що не можуть похвалитись зростом і сексуальністю. У Піднебесній (місто Чаньчунь) вони, аби доказать свою причетність до того меду, що в кожного спереду, воздвигли усім органам орган - чоловічий статевий: ейфелеву вежу-puzjaru - 9 метрів заввишки, Цей медовик надто натуралістичний, обплетений соломою, ще й охрестили не хріном китайським, а Небесною колоною, китайським жіночим щастям. Він є найбільшим vалоsом на нашій планеті, коли-небудь увіковічнюваним.

Треба сподіваться, що знайдуться у світі скульптори, котрі переплюнуть і китайців, прудко вознесуть сукнюдера-хмародера до небес, як Нью-Йорський білдінг стейт, щоб потрапити у Книгу придурків Гінесса.

Закіптюжилося небо, заскульптурилась земля!


(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS