Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Коломийки-йойки!

Ой біленька я, мамусю, біленька я, біла,

Чому ж мене мамусенько дала за дебіла.

Ой ходили колись хлопці та й шукали рути,

А теперка лиш шукають, де би буханути.

Пяна моя доріженька, ой пяна та пяна,

Загубила-м свою цноту у "тойоті " Йвана.

Ой ішла я з ресторану та й сі заганьила

Якась біда мене в.. та іще й набила.

Їде бойко горі селом та й на "мерседесі",

Усі кури розполошив, аж ями у стресі.

Такі люди дрібні стали, як тоті китайці

Пють багато, їдять мало - то раса: хитайці

Вна не піде за Василька, вона хоче боса,

Бо у боса чорна "тачка", на штири кольоса.

Дмитро Фертик уженивсі на японській "соні",

А Маруся віддаласі вже за "панасонік".

Щастя, браття, мої любі не в меблях, машинах,

Бо коли душа у меблях, тогди дуб - й людина.

Село нині вигибає, село сі спилосі.

Серце кров'ю облилосі... Що з нами сталосі?


(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS