Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Бий мікроба українофоба - рятуй Україну!

В аптеці громіздкенька півтораспальна білявуся - шедевр косметичного мистецтва - грає на комп'ютері, мов на піаніно, і в тім гранні відчуваються мелодії похоронних маршів. До неї в'ється короткометражка-черга.

- Хоч бери, хоч бері шинель, іді домой - умірать за родіну мать вашу і нашу... - лається якийсь чоловік з запудженим лицем розвинутого соціалізму, на якому розляглися пишні капіталістичні вуса, платячи за ліки. - Третього не дано. Всьо купується, всьо продається, поза цим - гаплик. Життю теж.

- Нині у нас, нанашку, всеукраїнська хульня. Демократія хультіпаків гуля! Так що хуляйте! - говорить "піаністка", вдало забальзамована у парфуми, почувши буркотіння. - Не я встановлюю ціни на ліки, вищі, класні люди.

- Бий, нанашку, мікробів - рятуй Україну! - сміється відвідувач, що ще не доріс до серйозних хвороб.

- А вони ліцензовані на класність?

- Бий українофобів, ті страшніші від мікробів! І затрибунних патріотів!

- Дайте мені три кільо памперсів.

- Нащо так багато? - підводить п'явочки брів здивована аптекарка.

- Для цілого села, бо обробилось остаточно...

На всі гирини накупив ліків. Набрав, як губка води. Лише пачка дихлофосу, пардон, салофальку - 670 грн. - сто таблеток... Мінімальна пенсія. І все - у задницю! О, дорога моя!

На вулиці, в кнайпах-трахтирах, теж кишить відвідувачами. Вискотека! Як в аптеках. В одних співали, в інших плакали. Одні рятувалися, випорожнюючи від вантажів гаманці в закладах пігулкових, інші в заливальних. І там, і там найхуткіше "крапельниці" розхопувалися. Тисячі тонн з'їдають мої вумкраїнці пігулищ щодень... Не дурний казав: бабло переможе зло!

Тим часом фармацевти приручають вороні лиснючі "хамери", що пасуться на асфальтових моріжках побіля апотек, Таінші осідлують хамери домовин, і на великих швидкостях мчать трасою з однобічним рухом "Земля - Небесі".

Колісцята дорогих пілуль переростають у колеса дорогих авто. Чорного кольору - смертельного. Білий колір лікарняних халатів символізує підопічних Безносої!??? Ба! Чи ні? Біла халатність...

Я співаю колір чорний...


(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS