Автобіографія ::: Творчість ::: Контакти
 
 

Світ - велика кнайпа-лікарня! Вигнання з пекла

...Остання доба в домі спекотного болю. Прогулююсь лабіринтами коридорів, де сновигають хворі, багато з них у свої 50-60 після інсульт-привітів, інфарктсалютів учаться знову ходити подвір'ям нездужарні. Прощаюсь з цим пристанищем розгулу хворіб. І в мене вимальовується образ цієї галицької kreiskrankenhaus (напис німецькою мовою на кулі щогли, установленої будівельниками при центральному вході до лікарні).

Хрещата типова будівля, споруджена дойчляндами... З одного боку під вивіскою "приймальне відділення" безперестанне завантаження вироб-ничої сировини, а вже з протилежнго кінця паталоанатомічне відді-лення - готова продукція. Навалом! Між корпусами - порожній водний басейн з фонтаном, куди час від часу пірнають з поверхів безнадійно хворі. Очевидь, воду випомпували, щоб пірначі не травмувалися, а відразу об бетонне дно...

Віддалік, за металевим парканом лічниці, філії поховального акці-онерного товариства "Все для людини", обкладені пістрявими похо-валь-ними вінками-хомутами, розкішними домовинами на шість ручок, з-під вік яких визирає, як під спідничини дівчини, цнотливе мереживо; ікебанистими букетами мертвих квітів, хрестами, свічками, лампадками... так і є - все для людини, тої людини, що до життя ставиться з розумінням, що відійшла, що звільнила місце тим, які ще в лоні материнськім, які на черзі на цей Світ Мук і Печалі, приправлений окрушинками радощів. Зі стіни викрикується рекламний плакат " Домовина Джаз саме для вас!"

Якщо хочемо, то можемо! Пані з косою перевиконує норми щодень на 200 процентів. Конвейєр, твої крапочки! Яка організація турбот про робо-чого чоловіка! А в Україні більше лікарів, ніж литовців у світі! Зате в Укра-їні правлять бал дві пані з косою...

А далі обступають фабрику здоров'я багатоповерхові "шпаківні", автостоянки, маркети, кнайпарні та аптекарні, гаражі, взявшись за руки з гральними автоматами: ще одним наркотиком для електорату. Все ж для людини, що влазіє у капіталістичний рай! "Водколій", "Водкограй", "Граж-да", "Родимка"... Звідсіль навіть курсує автобус №13 "Крайлікарня - цвин-тар ".

За столами "трахтирів" люду а люду, як в лікарні: тільки тут не плакали, а все ще реготали, співали, препарати живототворящі приймали: шашлики, піцу, відбивні, які запивали алкнапоями. Інші заїдали напої лише дешевими цукерками, це ті, що на лоні природи гостилися: в прилікарняних скверах, фосах, яких тут малося обмаль, бо звідусіль цивілізація наступала, урбані-зація. Ще інші закушували соняшниковим насінням, або й рукавом, де був намальований огірок! Хіба мало нині існує закусій! Але всі вони були в своїй необ'єднуваності об'єднані одним ланцом: майбутні кандидати на лікліжка проходили тут підготовку, бо як від спаленого шашлика, так від "сємушок" одно й те ж - розперізується в кожнім недуга, що чи нині чи завтра наставить назовні свою мармизу, замахає кольоровим хвостом немічності. "Тут жив-умирав, (пропивався, протвережувався, цвів, засмерджувався, курварив, банячив, мавпував, босякував, горбатів, тюрмачився, верблюдився, справляв відсебеньки, посиденьки, gj],tymrb, грав вар'ята, будував комунізм, поровся з бідністю, бардакував, возився на горбі пролетаріату, озолочувався, шаленів - потрібне підкреслити) Дьодьо". Колись такий напис на шкірі планети Земля зробить останній з Дьодь...

Тіло заміноване хворобами! На котрійсь з мін підірвешся!

"Комплекс по ударному виробництву трупів" - вистрілюється з моєї нехарапутної голови, вичитане в "Медитаціях", і я перехрестився, бо наля-кався сам отого дурнуватого вистрілу мізків. Прости, Господи! То від переїдання таблеток! "Сам ти, біокотлето, став напівфабрикатом тої фаб-рики смерті!"


(с) 1993-2017, Іван Ярич, Всі права застережено
Зроблено: DOTLABS